Третя Конференція політтехнологів та політконсультантів України

На початку листопада в Києві відбулася Третя Конференція політтехнологів та політконсультантів України. Зібралося близько 200 колег з усієї України.

Не буду писати довгі тексти, ви однак їх не почитаєте, я просто трохи привідкрию завісу того, що відбувалося за лаштунками.

Бо офіційна частина була по плану, виступи були цікаві і не дуже, як в принципі на кожному заході. Були доповіді, які рвали зал як то Віталія Кулика чи Нікіти Потураєва. Були про нове і дивне, як виступ Льва Пастера про міфи діджиталу, — це, до речі одна з найцікавіших тем, оскільки Пастер і його агенція займається цим вже купу років і знає про політичний діджітал все і трохи більше. Мало того що знає, так ще й не боїться про це розповісти от, наприклад, про те, чому в Україні слабенько працює таргетинг за місцем розташування і як вони це перевіряли.

Отже було цікаво але, найголовніше було не це, основна програма відбувалася як завжди за кавою. Дякувати організаторам, вони забезпечили доступ до кави з канапками протягом всієї конференції. Так от саме там вдалося обговорити і почути найцікавіше. Приведу лише декілька, цитат і розмов, звичайно не вказуючи авторів, бо не домовлялися про це і вони самі, якщо матимуть бажання, дадуть знати, що то їхнє).

Головна проблема, яку обговорювали всі була дуже красиво озвучена одним технологів – «Тривожно це все. Дуже багато людей зібралося, значить на ринку мало роботи і мало грошей». Це відчувалося протягом всього дня.

Наступна тема – це стосунки між колегами. Знаєте, був такий час коли політтехнологи не сварилися публічно між собою, навіть під час самих запеклих виборчих кампаній. Бувало, що не просто колеги, а навіть друзі отримували замовлення на роботу в конкуруючих штабах. Йшли собі працювати – бо то проект і це гроші. На час кампанії не зустрічалися, щоб не компрометувати одне одного. В публічній сфері були присутні лише політики-кандидати і вся найзапекліша боротьба розгорталася між ними. По закінченню виборів всі знов спілкувалися і з цікавістю за келихом обговорювали як вони один одного перехитрили. Не було образ, це була звичайна гра, як в шахи, лише на полі були живі фігурки.

Нажаль зараз все відбувається зовсім не так. Компрометувати і збивати одне одного стало звичкою, вивалювати бруд і застосовувати чорні технології тепер стали не лише проти політиків, а й проти колег. Підставляти і шкодити одне одному вже не є приводом для реагування ринку. Хоча ще років п’ять тому за таке запросто можна було втратити повагу і майбутні замовлення на проекти.

Дивним чином ця ситуація набрала обертів разом з розвитком всяких курсів типу – заплати 200 гривен і за три години стань кваліфікованим політтехнологом. Всі бажаючі обміняли по 200 грн на дипломчик, надрукований у найближчий друкарні і радісно поніс його політикам. Вилилося це в спробу знищення ринку адже по-перше, такі псевдотехнологи своєю діяльністю переконали політиків, що політтехнолог то такий собі дурненький чувак, який триндить багато, а не робить нічого, бо банально не вміє , а по-друге влаштували демпінг ринку. Тож відтоді спілкування з політиками виглядає так:

– хто, політтехнолог? Та я тебе прошу, до мене приходило вже їх знаєш скільки, просять багато, а не знають нічого взагалі.

Звісно, що багато хто погоджується на умови цих «політтехнологів» бо грошей вони просять менше ніж зазвичай на ринку, а обіцяють ну дуже багато і красиво – бо яка різниця скільки набрехати.

З іншого боку на цьому ринку навряд чи вдасться зробити дієву профспілку, яка б могла захищати професіоналів і сам ринок від подібних «хакерських» атак у майбутньому. Бо ми занадто різні і дуже своєнравні. Люди свободи з навичками технологічних перетворень будь чого на будь що.

Ну і на сам кінець цитата ще одного колеги: «Роботи немає, ми всі пішли в ліс по гриби, називаються отсосіновики» — вибачте, що грубо але вже що маємо.

Велика проблема у державі, де купа людей з аналітичними, стратегічними і технологічними навичками не задіяні. Проблема в тому, що вони одного дня можуть об’єднатися і придумати таки собі зайняття. Але багатьом тоді може бути непереливки…

Пишу це з повагою і 17-річним досвідом роботи у політиці і політтехнологіях.

Ваша, Тетяна Лупова

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>